Надвір’я
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:14, 29 листопада 2014; Predator (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Б.Д Грінченка
Надвір’я, -р’я, с. Надворье. Діти бігали по надвір’ю. ЗОЮР. II. 28. Пусти, Юрасю, із застілля, да погляжу я по надвір’ю. Мет. 175.
Академічний тлумачний словник
НАДВІ́Р'Я, я, сер. Обгороджена ділянка землі біля будинку; подвір'я. А у будень, то він тобі Не посидить в хаті, Все нишпорить по надвір'ю (Тарас Шевченко, II, 1953, 256); Вантажні машини та підводи одна по одній вирушають з надвір'я (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 371).
Орфографічний словник
Надвір'я Іменник середнього роду.
Джерела та література
1.Словопедія
2.Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 64.
