Ноші
Зміст
Словник Б.Д Грінченка
Но́ші, нош, ж. мн. Носилки.
Академічний тлумачний словник
НО́ША, і, жін. 1. Речі, які хтось несе або які призначені для перенесення. Він утомився від важкої ноші — мішка й кошика з усякою всячиною (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 233); Олексій прив'язав Оксанин чемоданчик до свого речового мішка і перекинув ношу через плече (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1950, 109); // перен. Усе те, що хтось зобов'язаний здійснювати, виконувати і т. ін. Створивши нову пролетарську державу, робітничий клас взяв на себе нечувану ношу (Ленін, 30, 1951, 473); — Вступаю в партію.., значить, беру добровільно на себе додаткові обов'язки перед народом. Беру нову ношу на плечі (Олесь Гончар, III, 1959, 132).
2. діал. Одяг. Він показав нам, із кілочка знявши, Своє національне убрання, Усе в блискітках, в гаптуванні гарнім, Хоч своєрідне, а подібне в чомусь І до гуцульської святної ноші (Максим Рильський, III, 1961, 162); Прекрасна, власного виробництва, самобутня народна ноша (одяг) лемків, описана І. Вагилевичем, на сьогодні є музейною рідкістю (Народна творчість та етнографія, 4, 1965, 77).
Орфографічний словник
Ноші ,множинний іменник. (пристрій для перенесення вантажів, людей тощо).
Словник синонімів
Ноша ноша, ношанка; тягар , вага, пакунок, оберемок (Підхопив мішок з сіллю, кинув собі на плече і поніс на берег; але скинув на пісок свою ношу (Коцюбинський).
Джерела та література
1.Орфографічний словник української мови
2.Академічний тлумачний словник (1970—1980)
