Кабак
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:38, 29 листопада 2014; Kimmn (обговорення • внесок)
Кабак, -ка, м. 1) Тыква. Чуб. І. 309. Ішов же я через тин, через три городи, потолочив кабаки, наробив я шкоди. Нп. Піднести кабана. Отказать жениху. Наталка многим женихам піднесла печеного кабака. Котл. НП. 352. 2) Кабакъ, питейный домъ. Тогді то козак, бідний нетяга, по кабаку похождає, квартирку одчиняє. ЗОЮР. І. 207.
Зміст
Сучасні словники
КАБАК, а, чол., діал. Гарбуз. — Не кабак же в мене на плечах, а голова, та ще й неабияка! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 119); Кабаки, мов добре вгодовані свині, повипирали свої округлі боки (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 44).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Кабак Матеріал з Вікіпедії