Гич
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:48, 30 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Гич, -чі, ж. 1) Стебли съ листьями — преимущественно у огородныхъ и бакшевныхъ растеній. 2) Ні гич. Ничего. Ном. № 5951. Мужики вільні стали, панів ні гич ся не бояли. Грин. ІІІ. 640. І гич не до речі. Ни складу, ни ладу. Шевч.
