Лейбик

Ле́йбик, -ка, м. 1)диал. мужская короткая верхняя одежда без рукавов 2)род верхней женской одежди 3)(часть мужского костюма, надеваемая под пиджак) диал. жилет

Сучасні словники

1. Чоловічий верхній одяг (звичайно без рукавів). Він був у довгому лейбику до колін, в хромових чоботях (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 158); // Частина чоловічого костюма; жилет. З'явився відомий на весь город ефенді Мустафа, у чорній візитці, рябому лейбику (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 136); Іван.. розглядає Сидора Пазюка: висока бараняча кучма, гуня наопашки, під нею гаптований лейбик (Петро Колесник, Терен.., 1959, 147) 2. Жіночий верхній одяг. Жінка висмикнула вати з свого старого лейбика й дала Дрімайлові (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 317).

Ілюстрації