Очі
О́чі. См. О́ко.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОКО 1, а, сер. (мн. очі, рідко вічі, очей — перев. з прийм. у).
1. Орган зору у людини, всіх хребетних та деяких безхребетних тварин. Я не нездужаю, нівроку, А щось такеє, бачить око, І серце жде чогось (Тарас Шевченко, II, 1953, 288); Праве око лукаво дивилось з-під піднятого трохи повіка на купку мідяних грошей(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 352); Ще сонце спить, ще пролісок не квітне. Та березня проміння непомітне В дівочих одбивається очах (Максим Рильський, I, 1960, 283); // Те саме, що погляд. Я подавала їй квіти, і листя, й трави — із рук її не зводила очей(Леся Українка, I, 1951, 186); Гайсин провів їх очима (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 158); На вулиці ніде було розгулятися оку. Погляд упирався в протилежні будинки, такі самі, як і той, що в ньому мешкав Кукулик (Павло Загребельний, День.., 1964, 13). ▲ Акомодація очей (ока) див. акомодація; Волове око див. воловий; Вороняче око див. воронячий; Павине око див. павиний. ♦ Аж іскри з очей посипались див. іскра; Бачити на власні очі див. бачити;Берегти (оберігати, пильнувати, хоронити і т. ін.), як ока [в голові, лобі] (як зіницю ока, як око і т. ін.); заст. Паче ока берегти (стерегти і т. ін.) — пильно оберігати, старанно доглядати, охороняти кого-, що-небудь. — Буду, — каже [Василь], — тебе, моя зозуленько, як ока берегти (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 47); — Та ще й повдавались [дочки] в матір: усі чепурні, шанують одежу, усі глядять одежини, як ока в лобі (Нечуй-Левицький, І, 1956, 121); [Домаха:] Тепер господь повернув мені тебе, визволив з ями, то я тебе, голубе мій, хоронитиму, як зіницю в оці; адже мене ти не кинеш? (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 339); — Перемога залежить від проходів крізь Балкани. Тому пильнуй їх, як ока в голові (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 80); Не перший рік лісок цей пану Я паче ока стережу (Іван Манжура, Тв., 1955, 123); Бите окоу кого — хтось настільки досвідчений, що вміє відразу помічати, визначати що-небудь. Катя Шубіна багато чого перебачила в цій закордонній стороні, бачила біженців, полонених, невільників, у неї виробилось бите око й вірна реакція на все (Юрій Яновський, I, 1958, 403); Бити в очі (у вічі) див. бити; Бісики (бісик) в очах (в оці)[грають (грає і т. ін.)] див. бісик; Блимати (блимнути, кліпати, кліпнути, лунати, лупнути і т. ін.) ]=== ===[ "Словопедія" ОЧІ зн. БАНЬКИ, сліпи, (опуклі) вирла; оченята, очиці, очиська; пор. ОКО. ]=== ===[УКРЛІТ.ORG_CловникО́ЧІ див. о́ко1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 833. Очі См. О́ко. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 82. ]===
ЯНДЕКС словариСуществительное
c.р.; мн. очи; уст.; поэт. 1. eye2 источника хоть видит око, да зуб неймет — so near and yet so far2 смежить очи возвыш. — to nod off, to slip off to dreamland2 духовное око — (the) mind's eye2 ]===
Культурологічний словник
очей, етн. — у забобонних уявленнях — від погляду поганих очей, який може зурочити, принести нещастя. Явдоха узяла води, пошептала над нею, збризнула його [сотника] тою водою, далі злизала язиком хрест-нахрест через вид, щоб з очей чого не сталось (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 202); Матері ховали від неї малечу, а дядьки остерігалися, щоб чогось не трапилося коням чи волам «з ока» (Михайло Стельмах, І, 1962, 638); — їхали в місто на нараду, можна сказати, справжнім героєм, а повернулись в такому стані. Чи не з лихого ока? — пробувала жартувати лікарка (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 11); Зміряти (змірювати, зміряти, змірити) очима (оком) див. зміряти; Знаходити (знайти) оком (очима) — бачити, помічати кого-, що-небудь; відшукувати поглядом. Ярема спробував знайти очима того в мишастому костюмчику (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 193); Знизувати (знизати) очима див. знизувати 1; Зникати (зникнути) з очей — зникати з поля зору кого-небудь. Бульдозер.. зникає з очей в куряві ..розритої траси (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 80); Знімати (зняти, здіймати, здійняти) очі: а) (з кого — чого) переставати дивитися на кого-, що-небудь. Сергій зняв очі з рівної поверхні води й обернувся назад (Григорій Епік, Тв., 1958, 257); б) (на кого — що) починати дивитися на кого-, що-небудь. Вона здіймає на мене очі, і в їх сірій безодні прискають на всі боки промінчики здивування і глуму (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 249); — Не карайте його.., — ледве чутно вимовила Сюзанна, знімаючи сполохані очі на свого.. рицаря (Іван Ле, Україна, 1940, 115); Знімати (зняти) полуду (більма і т. ін.) з очей чиїх див. знімати; З п'яних очей — у стані сп'яніння, в нетверезому стані. З п'яних очей він уявляв себе графом, великим шчальником, що приїхав в тюрму, аби.. захистить арештантів од кривди (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200); З п'яних очей повінчався [Охрім], а коли оглядівся — поруч сиділа підстаркувата Хмелівна — хазяйська донька (Валентин Речмедін, Песн. грози, 1961, 5); Зупиняти (зупинити, спиняти, спинити) очі (око) на кому—чому — починати дивитися на кого-, що-небудь, розглядати кого-, що-небудь. — Не може такого бути, — зупиняє [Веремій] повільні очі на круглому обличчі Бараболі (Михайло Стельмах, II, 1962, 284); Тимко ходив похмурий, скупився на ласку, і.. не раз зупиняв на Орисі полютілі черкеські очі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 265); Ніде ні садочка, ні квіток!
[СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»
===[ «Словники України on-line» ]===
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарьока, мн. очи, очей и (старин. редко) Очеса, очес, ср. (книжн.-поэт., ритор. устар. и нар.-поэт.).
