Лялька

Ля́лька, -ки, жКукла. Левиц. І. 390. Була в мене наміточка й ту дітки украли, на ляльки подрали. Мет. Ум. Лялечка. Вистроїлась як лялечка. Какъ куколка одѣлась. Ном. № 218. А ні лялечки не видко. Ни души не видно. Ном. № 1919. Употребляется какъ ласкательное по отношенію къ женщинѣ. Добридень, моя кралечко, моя лялечко! Стор. II. 217.

Сучасні словники

Лялька

Лялька, Ляля — будь-яка дитяча іграшка. З давніх давен майже в кожній українській хаті були власні традиції та звичаї у виготовленні ляльок. В деяких традиціях традиційним лялькам не робили обличчя, задля того, щоб дитина могла сформувати в своїй уяві власний образ своєї подружки та ангела-охоронця. В деяких традиціях створювали обличчя, щоб діти з дитинства тягнулись до прекрасного та спілкувались з лялькою.

Лялька 1) Дитяча іграшка у вигляді фігурки людини. || Макет фігури якої-небудь істоти, зроблений з будь-якого матеріалу. || Макет фігури людини або тварини для театральних вистав. 2) перен. Безвольна людина або людина, якою розважаються. || Те саме, що маріонетка 2). 3) розм. Те саме, що ляля 1).

Ілюстрації