Ри́ззя, -зя, с. Лохмотья. К. ПС. 51. Ветхе риззя обтріпалось і на латах лати. К. МБ. II. 135. Старець.... труситься в дирявому риззі. Г. Барв. 271.
[1]
РИ́ЗЗЯ, я, с., збірн., рідко. Те саме, що лахмі́ття.