Пух
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Пух, -ху, м.
1) Пухъ.
2) Первые мелкіе волоски растительности на бородѣ. Борода тільки пухом поростала. Св. Л. 192.
3) Раст.: а) Eriophorum vaginatum L. ЗЮЗО. I. 12. б) — болотяний. Eriophorum latifolium Hoppe. ЗЮЗО. І. 122.
Інші словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПУХ, у, чол.
1. Дрібне, ніжне пір'я на тілі птаха. Скрізь порозламувані скрині; одежа лежить розкидана, кривава, пороздирана; пух із перин, наче сніг, летить по вітру (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 175); Снігу, ой снігу якого!.. Наче тут паслися гуси уранці, Скублись, кричали І пух свій розкидали білий (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 221); Ідеш, а на землі ніде ногою ступити: гнізда, яйця, голенькі пташата плутаються в траві, одні вже вбираються в пух, а ті лише вилуплюються (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 31);
- У порівняннях. Я як пійшла [пішла], як стала, як стала, дак і сапою, і граблями, і руками,.. да так зробила як пух ту землю!.. (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 428); Розлилась Рось.., то вигинаючи воду, наче шию лебедину, то розбиваючи її білими краплями в білій легкій, як пух, піні (Нечуй-Левицький, I, 1956, 51); Осінь на землю тихенько спускається.. Пухом тумани із крил її падають, Стеляться в вільних степах (Максим Рильський, I, 1960, 102);
- // Перина, подушка, ковдра, набита таким пір'ям. — Його там смачненько годували й напували і спати.. клали під одягала золототкані, на м'якенькому пуху (Марко Вовчок, І, 1955, 307);
- // перен. Те, що легкістю, м'якістю схоже на таке пір'я (перев. про сніг, хмари). З черемх убрання лебедине Часами ронить срібний пух (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 5); Хай прилине зима і розвісить свій пух на холодних і голих деревах, — я любов'ю тебе обігрію, мій друг, моє горе і радість вишнева! (Володимир Сосюра, II, 1958, 129).
- ♦ Земля пухом див. земля; Ні пуху, ні пера див. перо; У (в) пух [і прах] — зовсім, остаточно. Така-то збірниця [зборище] валилась, Енея щоб побити в пух (Іван Котляревський, I, 1952, 197); У (в) пух і прах розбивати (розбити) див. прах; У (в) пух і прах розносити (рознести) див. прах.
2. Тонкі, короткі, м'які волоски на тілі тварин; підшерстя під довшою, товщою шерстю; ніжна, м'яка шерсть у деяких тварин. Розігнались [дами] на рулетку, але туди їх — не пустили!.. (дами були в хустках та ще й з «козиного пуху») (Леся Українка, V, 1956, 384); Марія Еммануїлівна поправила на плечах стареньку сіру хустку з козячого пуху (Анатолій Хорунжий, Місто.., 1962, 110); — Постій, постій, — повільно звівся за столом Гнат.. — Ти куди звертаєш? Та ти знаєш?.. — Ну, от що. Ти мене не лякай. Я не з заячого пуху (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 98);
- // Тонке, коротке волосся на обличчі, шиї людини. Молоде лице його, оторочене русявим пухом, то хмуриться, то проясняється (Панас Мирний, III, 1954, 150); — На верхній губі у нього був ніжний пух (Юрій Яновський, II, 1958, 89); Дід Кияшко, маленький, круглолиций, весь обтиканий білим колючим пухом чоловічок, привітно глянув на мене (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 118).
3. Тонкі, ніжні волоски на насінні рослин, на поверхні стебла або листя. Часом очеретяний початок, зачеплений Соломією, лопався й обсипав її білим пухом, мов снігом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 361); [Вгурті:] — Сніг, сніг! — Який сніг, то, либонь, пух із дерева! (Степан Васильченко, III, 1960, 487); Над Києвом літав тополиний пух. Він означав кінець райдужної пори цвітіння (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 78);
- У порівняннях. Я не дух собі, коханко, Я собі не дух, Щоб з землі тебе здмухнути, Мов із квітки пух! (Павло Грабовський, I, 1959, 544); Торкнувся [Василенко] рукою до голови, посередині якої пухом кульбаби аж до маківки підкучерявлювалася смужка ранньої лисини (Михайло Стельмах, II, 1962, 94).
- ▲ Бавовняний пух — короткі, грубіші волокна, що залишаються на насінні бавовника після відділення основного волокна. Природний газ у поєднанні з такою сировиною, як бавовняний пух, дозволить випускати високоякісну целюлозу і продукти дальшої її переробки (Комуніст України, 10, 1965, 49).
4. діал. Пухівка. Гірко й ніжно пахне пух зелений (Максим Рильський, II, 1960, 214);
* У порівняннях. За селом, на широкому полі, ледве піднімалась зелена, як пух, кукурудза (Нечуй-Левицький, II, 1956, 223).
Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 192.
ЖЕМЧУГ, [женчуг, женьчугѝ, жемчу̀жина, жемчу̀жниця], ст. жемчюгъ( XV ст.) жемчугъ (XVII ст.); – р. жѐмчуг, бр. жэ̀мчуг, др. жемчугъ, женьчюгъ; – запозичення з тюркських мов; дтюрк. *ǯеnčüγ, дав. в. від ǯеnčü, походить від кит. čen-ču «справжні перли»; так називалася також р. Сирдар’я; безпосереднім джерелом запозичення могло бути чув. ст. *ǯinǯü, звідки походить і уг. gyöngy «перлина»; пор. уйг. jinǯü, полов. інджі, аз. инчи, тур. іnci, ст. jenčü «тс.». – Макарушка 8; Шанский ЭСРЯ I 5, 284; Шипова 136 – 137; Филин Образ. яз. 284; Добродомов ИАН СЛЯ 1966/1, 57 – 64; Фасмер II 46; Преобр. I 227 – 228; Менгес 94 – 100; Мелиоранский ИОРЯС 7/2, 287; Корш ИОРЯС 8/4, 41. – Пор. дженджеру̀ха, дзю̀ндзя.
| Відмінок | Однина |
|---|---|
| Називний | же́мчуг |
| Родовий | же́мчуга |
| Давальний | же́мчугу (-ові) |
| Знахідний | же́мчуг |
| Орудний | же́мчугом |
| Місцевий | на/у же́мчузі |
| Кличний | же́мчуг* |
ЖЕМЧУЖНИЙ
- Прикм. до жемчуг. Жемчужне зернятко; // Зробл. з жемчугу. Жемчужне намисто.
- Перен. Схожий на жемчуг. Та посип, сину, жемчужного проса (Павло Чубинський, V, 1874, 749); Гірко плаче [цариця] жемчужними сльозами (Олекса Стороженко, I ,1957, 65).
Іноземні словники
Толковый словарь В. Даля
- ЖЕМЧУГ м. а стар. женчюг, собират. самородные шарики, образующиеся в раковинах, особ. в жемчужнице ж., причисляемые к драгоценным украшениям и употребляемые то борками и бусами, то в различной обделке, как каменья. Индийская жемчужница, авикул, перловка, Meleagrina, Mytilus, а речная, Unio. Китайский жемчуг, крошеный перламутр. Доброе словно в жемчуге ходит. Петуху ячменное зерно жемчужины дороже. Жемчуг гарнцами пересыпают. Жемчужина ж. одно зерно самокатного жемчуга; крупное: бурмитское. | Редкость, драгоценность, особ. о красавицах. Жемчужный, из жемчуга состоящий, к нему относящийся. Жемчужная раковина, жемчужница. Жемчужная матка, перламут(р), каменистая оболочка жемчужного блеска внутри некоторых раковин. Жемчужный блеск, схожий с блеском жемчуга. Жемчужное сущ. ср. всякий жемчужный убор, наряд. Жемчужник м. торгующий жемчугом. | Кокошник, сорока, украшенная жемчугом. | Жемчужная девичья поднизь. | Наросты на оленьих рогах. Жемчужиться, о девице, спесиво красоваться, непомерно дорожа собою.
Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000
Же́мчуг м.
- Драгоценные перламутровые образования круглой, овальной или неправильной формы белого, розового или черного цвета, возникающие в раковинах некоторых моллюсков.
- Изделия, украшения из таких образований.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Додаткові дані
Цікаві факти
- Магічні властивості жемчуга
- Плиний Старший (Фрагмент из Naturalis historia: XXXVII, V-VI)
- Новые данные в области биоминералогии — А. Г. Жабин
Джерела та література
- Словник Бориса Грінченка
- Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 192.
- Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000
- Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
- Толковый словарь В. Даля
Пух, -ху, м. 1) Пухъ. 2) Первые мелкіе волоски растительности на бородѣ. Борода тільки пухом поростала. Св. Л. 192. 3) Раст.: а) Eriophorum vaginatum L. ЗЮЗО. I. 12. б) — болотяний. Eriophorum latifolium Hoppe. ЗЮЗО. І. 122.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1) пух (pux) іменник чоловічого роду 1. м'які волоски або пір'я тварин і птахів пух курчати 2. тонкі волоски на шкірі людини пух на щоках 3. тонкі волокна на рослинах, плодах персиковий пух 4. в пух і прах - зневажливо абсолютно розбити ворога в пух і прах разодеться в пух - зневажливо одягнутися пишно Ні пуху ні пера! - Зневажливо побажання удачі Нехай земля буде пухом (кому-л.) - слова прощання з померлим
2)
М'які та ніжні волоски під вовняним покровом тварин; у птахів - різновид пір'я , найближчі до шкіри дрібні пір'ячко , вкриті цими волосками. Козій п. Лебедячий п. Легкий як п. 2 . Тонкі легкі волоски на шкірі. П. на щоках у дитини. 3 . Тонкі волоконця на рослинах , плодах , семенаж П. на персиках . Бавовняний п. Тополиний п. * В пух (і прах ) ( разг. ) - абсолютно , остаточно , дощенту. Розбити в пух і прах. Вилаяв в пух і прах. Розсварилися в пух (і прах ) . Продувся в пух . У пух ( разодеться , разфрантіться і т. п. ) (розм.) - пишно, багато . Причепурити в пух . Ні пуху ні пера (і Ні пера ) ! ( разгла - побажання удачі [ первонан . полювань - тшку ] . Нехай земля буде пухом кому ( високий. ) - на похоронах: останні слова прощання з померлим . | | уменьш , пушок , -шка , м. П. на губах ( пробиваються вусики ) . | | дод. пухову , - а,-е ( до 1 знач. ) і пухової , - а,-е ( до 1 знач.) . пуховий пла - | | ток ( з козячого пуху) . Пухові пір'я ( у птахів: оберігають тіло від холоду).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Птичий пух наполнил Трафальгарскую площадь. В субботу 6 апреля более чем в ста городах планеты прошел Всемирный день боев подушками. Одним из самых массовых стал флешмоб в Великобритании. Желающих в нем поучаствовать оказалось так много, что организаторам — международному общественному движению Urban Playground Mouvement — пришлось устроить бои сразу в двух местах: на Трафальгарской площади и в лондонском Гайд-парке. В этих боях есть два основных правила: не добивать сдавшегося (участник, уставший от сражения, должен поднять свою подушку) и в конце битвы убрать за собой. http://expert.ru/russian_reporter/2013/14/fotografii-nedeli/media/191720/
Джерела та література
Толковый словарь русского языка http://ozhegov.info/slovar/?ex=Y&q=%D0%9F%D0%A3%D0%A5
