Козлик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:53, 25 листопада 2014; Настьона Головко (обговорення • внесок)
Ко́злик, -ка, м. Ум. отъ козел. 1) Козликъ. Козлик ускочив у капусту, і вона у капусту. Рудч. Ск. І. 41, 2) Весенняя игра. Играющіе, взявшись за руки и составивши кругъ, поютъ про козлика. Чуб. III. 89. 3) мн. Раст. Pimpinela Saxifraga. L. ЗЮЗО. I. 131.
Зміст
Сучасні словники
Козлик Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ===
]
КО́ЗЛИК, а, чол. Зменш.-пестл. до козел 1, 2. Козлик ускочив у капусту (Словник Грінченка); Тут якраз ішла бабуся — Аж не віриться самій: «Бий же мене сила вража, Об'явилася пропажа: Це ж озвався козлик мій!»
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
