Веселонька
Веселонька и веселочка, -ки, ж. Ум. отъ веселка.
Веселонька
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВЕСЕ́ЛОНЬКА, и, жін. Зменш.-пестл. до веселка.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 340.
"Словопедія"
ВЕСЕЛОНЬКА
весе́лонька іменник жіночого роду
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ВЕСЕ́ЛОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до весе́лка. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 340.
Іноземні словники
[1]
Як буде по англійськи ВЕСЕЛОНЬКА VESELINKA українська мова англійська мова ВЕСЕЛОНЬКА VESELINKA
Словари и энциклопедии на Академике
Український тлумачний словник веселонька ТолкованиеПеревод веселонька Пестл. до веселка. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. • весело • веселочка См. также в других словарях: • веселонька — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
http://www.youtube.com/watch?v=MHYHF-whiX8 Ансамбль Веселка народний аматорський ансамбль танцю хмельницького міського будинку культури Керівник Володимир Петрина http://www.youtube.com/watch?v=oKDPCbvfB18
Цікаві факти
Т.Г.Шевченкo
Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою.
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселонька
Воду позичає.
Як широка сокорина
Віти розпустила,
А над самою водою
Верба похилилась.
Веселка
Веселка, веселка, веселонька –
Ти неймовірно полониш серця,
Бо кольорам твоїм, веселонька,
Радіє вся земля!
Ти блиск в очах запалюєш,
Веселонька ясна.
Ти поглядом затьмарюєш,
Неначе та весна!
Ольга Большунова
НАЙВИЩИЙ ДАР
Як веселонька блискуча,
Переливна, миготюча,
По моїй країні милій
Мова дивная дзвенить,
В казці, в пісні легкокрилій,
В юних спогадах ідилій,
Мов струмочок, стугонить.
Сонцем ясним, холодочком,
Камінцями, корінцями
Поміж ніжних пишних трав
Ллється, котиться струмочком
І в своїм огнистім плесі,
Ніби в світлім піднебессі,
Одбиває, одливає
Міліонами прояв.
Знову мову колискову
Вчує страдник і бідар,
Як до неї шану має,
Як повік її приймає
За найвищий божий дар.
