Гарнець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:38, 30 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Гарнець, -нця, м. 1) = Гарець. Наварила гарнець бобу. Чуб. V. 1140. 2) Мѣра жидкости. Взяли собі гарнець меду, та й на дощі сіли. Чуб. V. 1016.