Ганьбувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:35, 30 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ганьбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1) = Ганити, ганьбити. Гарна дівка, ганьбувати ні за яку роботу не можна. Г. Барв. 384. 2) — ким. Браковать, порочить, презирать. Дівка ганьбує ним. Черк. у. Да чого, мила, смуткуєш, чи моєю маткою ганьбуєш? Чуб. V. 690. 3) Жить безчестно. Судив мені Бог та й п’яниченьку мужа, що він п’є і ганьбує, та ще й дома не ночує. Нп.
