Гаморити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:34, 30 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Гаморити, -рю, -риш, гл. Кричать, шумѣть. Желех. Подольск. Люде гаморят, дерево тріщит, сичит, солома прискає, огонь шепотит (на пожежі). Гн. II. 30. Жінка гаморить на мене, теща і всі гості якось косо дивлються. Грин. II. 178.
