Країна

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Країна, -ни, ж. Край, страна. Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. Мет. 179. Нема в світі, як своя країна! Рудч. Чп. 248. Рідна країна. Родина, отечество. Ум. Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. Грин. III. 410.

Сучасні словники

Край [[1]]

  • (аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та), зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар); — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький); (Максим:) А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький). 2. зі сл. дале́ко та словоспол. як мо́жна да́лі. Дуже, надзвичайно (далеко). Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало); Їм (бурлакам) так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький). 3. з ким, за ким, зі сл. піти́, іти́ і под. Будь-куди, куди завгодно. (Світлана:) Він (батько) хороший... Я з ним і на край світу піду... (М. Зарудний); — Благослови мене, матусю, іти за ни
  • би́ти че́рез край. Виявлятися на всю силу, великою мірою. Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич); Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко).
  • взя́ти (перехопи́ти) че́рез край (ли́шку). Зробити, сказати і т. ін. щось зайве, непотрібне. Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (В. Самійленко); Переді мною пропливла ніким не вигадана повість життя Рудого і Павла,— я тільки й взяв, напевне, лишку, що дав їм інші імена (М. Упеник); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб).
  • да́ти че́рез край. Перевищити міру в чому-небудь. Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук).
  • із кра́ю в край. По всій території, на всьому просторі; скрізь. Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра); З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар). з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості... (М. Бажан).
  • і (та й) край, з дієсл. Більше нічого, і все. Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко); Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко).
  • кла́сти / покла́сти край чому. Припиняти що-небудь. Нескінченній балаканині .. кладе край командир (П. Панч); — Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко).
  • на пере́дньому кра́ї. Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Інгульський); Леся Українка до останнього подиху була на передньому краї битви ідей свого часу (З журналу).
  • непоча́тий край чого. Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу).
  • перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край). 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав (хлопець) Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була
  • перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.). 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко).
  • перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.). 1. Не відповідати допустимій нормі чого-небудь дозволеного. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький). 2. Виявляти надмірність, втрачати почуття міри у чомусь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті (Г. Епік). перехопи́ти че́рез край. Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). 3. Виявлятися найвищою мірою; досягати найбільшої інтенсивності. Безсильна (шаманова) лють перейшла всякі межі. Він шмагав коня, щоб хоть (хоч) трохи вилити її з переповнених грудей (В. Гжицький).
  • підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си). Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Воскрекасенко); // Передбачати що-небудь. — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (О. Донченко).
  • покла́сти край. Покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити. Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край (І. Багряний).
  • прихо́дить (настає́) / прийшо́в (наста́в) край (кіне́ць). 1. чому. Що-небудь закінчується. Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар); Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко). 2. кому. Хто-небудь помирає. Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький); — Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський). 3. кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. — Час мені, мамо,.. подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту. — .. Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко).
  • стоя́ти над безо́днею (край безо́дні). Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський).
  • сяга́ти че́рез кра́й. Понад міру. Треба пройти через дитячу хворобу парламентаризму, цієї демократії, що сягає інколи через край, щоб поступово прийти до справді демократичних і в той же час конструктивних форм проведення усіх наших зібрань (З газети).
  • хоч з ха́ти тіка́й. Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. (Христя:) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький); — Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник). хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип’є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський).
  • че́рез край. Понад міру, дуже багато. Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); (Виборний:) Не стидно, хоть на сватанні і через край смикнув окаянної варенухи (І. Котляревський); Співай (поете), та тільки щоб несумно, Бо в вік наш поступу журитись через край І непрактично, й нерозумно (В. Самійленко).

КРАЇНА, и, жін [[2]]

'1.' Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо. Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236); Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279); Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 69); // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Володимир Сосюра, I, 1957, 317); Країна героїв.

Рідна (моя, своя і т. ін.) країна — батьківщина, вітчизна. Подивіться на рай тихий, На свою країну,
Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Тарас Шевченко, I, 1951, 330);
Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає
серце від довгого пробування на чужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177).

2. Те саме, що держава. Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Максим Рильський, III, 1961, 81); Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Радянська Україна, 6.V 1959, 1); Соціалістичні країни; // перен. Про населення якої-небудь держави. Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Олесь Гончар, III, 1959, 131). Країна Рад — Радянський Союз.

3. Те саме, що край 1 5. Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316) Гарна країна [Буковина]! (Леся Українка, V, 1956, 338) Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тро пічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182).

Екзотична країна див.екзотичний [[3]]

Ілюстрації

Країна 3.jpeg Країна.jpeg Країна 2.jpeg Україна.jpeg Країна 4.jpeg

Медіа

Див. також

Типи країн світу [[4]]

Між країнами існують значні відмінності за розмірами території, кількістю населення, економіко-географічним положенням, державним ладом і устроєм, рівнем розвитку.

При визначенні типології країн за основу найчастіше беруть рівень та характер соціально-економічного розвитку, місце у світовому господарстві.

За цими ознаками можна виділити чотири типи країни світу:

Економічно розвинуті країни. До них належать США, Канада, Японія, країни Західної Європи, Австралія, Нова Зеландія, Південно-Африканська республіка (ПАР), Ізраїль. Але й між цими країнами існують відмінності в рівнях економічного розвитку та їхній ролі в господарстві світу. Тому серед економічно розвинутих країн можна виділити декілька груп.

До першої групи належать економічно високорозвинуті країни «великої сімки»: США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція, Італія, Канада. Господарство цих країн виробляє майже 1/2 промислової продукції світу. Вони є лідерами у світовій торгівлі, на них припадає 45% світового товарообігу. Головна роль у цій групі належить США, що є найрозвинутішою країною світу і головним експортером сучасної наукомісткої продукції та науково-технічної інформації. Країни цієї групи мають значний вплив на перебіг світових політичних подій.

До другої групи входять економічно високорозвинуті країни Західної Європи (Фінляндія, Швеція, Норвегія, Данія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Швейцарія, Австрія). Усі вони мають високий рівень економічного розвитку, займають помітні позиції у світовій торгівлі, відіграють роль сполучної ланки в економічних взаємовідносинах країн.

Третя група складається з країн переселенського типу. Це ПАР, Австралія, Нова Зеландія, Ізраїль. їх об'єднують спільні риси історичного та економічного розвитку. Перші три були колоніями Великобританії, а зараз входять до складу Британської Співдружності. Ізраїль був створений у 1948 р. за рішенням ООН унаслідок поділу колишньої британської території Палестини на суверенні єврейську та арабські країни. Індустріально-капіталістичне виробництво у цих країнах започатковане переселенцями, а не було результатом розвитку корінного населення.

Ще одну групу складають країни із середнім рівнем економічного розвитку — Ірландія, Ісландія, Іспанія, Португалія, Греція. Головна особливість цих країн — фінансова і технологічна залежність від економічно високорозвинутих держав.


Постсоціалістичні країни перехідної економіки. До цієї групи належать країни колишньої соціалістичної системи. Перехідною вважається економіка, що перебуває у процесі великомасштабних змін, які ведуть до іншої стабільної економіки (у даному випадку до ринкової економіки та демократичного суспільства). Найбільших успіхів у проведенні ринкових реформ досягли Угорщина, Чехія, Польща, Словаччина, Естонія, Латвія, Литва та Словенія.


Країни централізовано керованої економіки: Китай, Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР), В'єтнам, Куба. Проте і ця група країн неоднорідна. Незважаючи на те, що в Китаї при владі залишилася комуністична партія, там відбувається швидкий підйом економіки на основі розширення ринкових відносин та приватного сектора. Останнім часом швидкими темпами розвивається економіка В'єтнаму. Куба та КНДР до цього часу дотримуються планової системи ведення господарства, не допускають введення приватної власності тощо.


Країни, що розвиваються. Це здебільшого колишні колонії, які здобули політичну незалежність і створюють свої національні економіки. Вони відрізняються розмірами території, запасами природних ресурсів, рівнем економічного розвитку, місцем у світовому господарстві. Серед них можна виділити декілька груп. Нові індустріальні країни (НІК). До цієї групи входять Республіка Корея, Тайвань, Сінгапур («азіатські тигри»), Бразилія, Мексика, Аргентина, Індія, Туреччина, Малайзія, Індонезія і Таїланд. НІК відзначаються швидкими темпами розвитку, основою якого є використання «плодів» НТР та іноземні інвестиції. Туреччину та Республіку Корея все частіше відносять до економічно розвинутих країн. Країни — експортери нафти. Це — Бруней, Катар, Кувейт, Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Саудівська Аравія, Лівія, Іран. Їх економічний розвиток залежить від експорту нафти і цін на неї. Серед країн, що розвиваються, вони виділяються доволі високим рівнем соціально-економічного розвитку. Малі острівні країни (Антигуа, Барбуда, Багамські о-ви, Барбадос, Бермудські о-ви, Бахрейн, Сейшельські о-ви). Високі прибутки цих країн пов'язані з розвитком сфери послуг і, у першу чергу, з банківським бізнесом і туризмом. Країни середніх можливостей. До цієї групи входить 60 країн, що розвиваються (Ямайка, Гватемала, Панама, Філіппіни, Сирія, Туніс, Намібія та ін.). Більшість з цих країн мають певні можливості для подальшого розвитку. Та для розвитку їхньої економіки доводиться постійно позичати гроші в економічно розвинутих країнах, що призводить до зростання заборгованості. Найменш розвинуті країни. За класифікацією ООН до них належать 47 країн з населенням понад 500 млн. осіб. В Африці це Ангола, Ефіопія, Сомалі, Танзанія, Чад, Мозамбік, Малаві та ін.; в Азії — Камбоджа, Ємен, Афганістан тощо (див. табл. 2 у додатку).

Для більшості країн, що належать до цього типу, характерні спільні риси: багатоукладність економіки; двоїста соціально-економічна структура (індустріальний та традиційний сектори. Останній існує на основі відсталих суспільних відносин, характеризується низькою ефективністю і охоплює основну частину населення); монокультурність господарства (спеціалізуються на виробництві та експорті 1-2 сільськогосподарських культур або експорті продукції гірничодобувної промисловості); надзвичайна залежність від світового ринку, а саме від цін на продукти експорту та продукцію промисловості, яка імпортується.


ЦЕ ЦІКАВО

  • Найбільша за територією держава —
  1. http://geoknigi.com/view_country.php?id=62 Російська Федерація

. Її площа становить 17,1 млн. км кв., або 11,5% світової поверхні суші. Наступними за цим показником є: Канада (9,9 млн. км кв.), Китай (9,6 млн. км кв.), США (9,4 млн. км кв.), Бразилія (8,512 млн. км кв.).

  • Найменша незалежна держава — держава-місто Ватикан, або Святійший Престол, яка була виділена в межах Риму 11 лютого 1929 р. за так званим Латеранським пактом. Її площа становить 44 га.
  • Найменше у світі володіння — Гібралтар, володіння Великобританії на півдні Піренейського півострова, яке займає близько 6,6 км кв.
  • Держава, територія якої (не враховуючи володіння) розміщується водночас північній і південній, східній та західній півкулях — Республіка Кірібаті, розташована в екваторіальній частині Тихого океану на островах Гілберта, островах Фенікс, Лайн і острові Банана (колишній Оллен). Загальна територія суходолу — 810,7 км кв., чисельність населення — 79,3 тис. осіб (1996 р.).
  • Єдина у світі країна, яка займає територію цілого континенту — Австралія, її площа близько 7,7 млн. км кв. Австралійці люблять стверджувати, що на території їхньої країни легко можуть розміститися 33 Великобританії.
  • Держави, розташовані у двох частинах світу, — Росія, Казахстан, Туреччина (Європа і Азія) та Єгипет (Африка і Азія).
  • Найбільша за площею є острівна держава — Республіка Індонезія, яка займає більшу частину Малайського архіпелагу (2,0 млн. км кв.). Протяжність країни з півночі на південь — 2000 км, а із заходу на схід — понад 5000 км.

Джерела та література

Зовнішні посилання