Природа

Приро́да, -ди, ж. 1) Природа. 2) Прирожденныя способности. Природу тяжко одмінити. Ном. № 3208. У мене до цього діла природи нема. Хорол. у. Слов. Д. Эварн. 3) = Природжіння. Драг. 101.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання
7 Сучасні словники
8 Ілюстрації
9 Див. також

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

Сучасні словники

Приро́да (термін є частковою калькою латинського слова natūra — від лат. nat — народжувати, породжувати) — багатозначний термін, що в залежності від контексту, може означати:

У широкому розумінні природа — органічний і неорганічний матеріальний світ, Всесвіт, у всій сукупності і зв'язках його форм, що є об'єктом людської діяльності і пізнання, основний об'єкт вивчення науки, включно з тим, що створене діяльністю людини. Саме в такому, найширшому розумінні природа вивчається природознавством — сукупністю наук про світ, що ставлять перед собою мету відкриття законів природи. Природу в цьому розумінні прихильники пантеїзму ототожнюють із Богом. Відповідно до ідеї природної цілісності світу (О. М. Костенко) «Природа — це сутність, що породжує усе суще і дає йому закони». На такому розумінні «природи» засновується так звана теорія «трьох природ», згідно з якою існують три природи: фізична природа, біологічна природа, соціальна природа.

У вужчому розуміння природа — те, що не створене людською діяльністю. В цьому розумінні природне протиставляється штучному, як наприклад природний інтелект протиставляється штучному інтелекту, або природний шовк, штучному шовку. Природа в розумінні буденної мови — сукупність буденних умов існування людства, тобто земне оточення, в якому живе людина (за винятком створеного нею): ліси, поля, гори й степи, флора й фауна. Саме в такому розумінні слово природа входить у словосполучення дика природа, незаймана природа, первісна природа.

У специфічному розумінні слова природа вживається для позначання сукупності основних якостей, властивостей чогось, сутність, наприклад, як у словосполученнях природа процесу, природа явища тощо.

Термін «друга природа» означає створені людиною матеріальні умови її існування.

Виходячи з ідеї природної цілісності світу, український вчений О. М. Костенко запропонував наступне визначення поняття «природа».

Природа це сутність, яка породжує усе суще і дає йому закони. З цього він приходить до висновку, що існують три «природи» (так звана «теорія трьох природ»): 1) фізична природа; 2) біологічна природа; 3) соціальна природа. Усі вони знаходяться у генетичному зв'язку між собою, але кожна існує за своїми законами. Таким чином, фізичні явища існують за фізичними законами природи, біологічні явища — за біологічними законами природи, соціальні явища — за соціальними законами природи. З цього випливає, що «основним питанням світогляду» є наступне питання: «Яка роль волі і свідомості людей у світі, що існує за законами природи?». І відповідь на нього пропонується така: «Воля і свідомість людей існують для того, щоб відкривати закони фізичної, біологічної і соціальної природи і пристосовувати своє життя до них». У цьому основа прогресу людства.