Бенкет

Бенкет, бенькет, -ту, м. 1) Пиръ, пиршество, банкетъ. Рудч. Ск. II. 102. Шевч. 8. Одно одного на здоров’я питає, одно одного на бенкет зазиває. Нп. На хліб, на сіль, на бенкет зазивали. Нп. Що день бенькети, мов весілля. Котл. Ен. І. 24. 2) соб. Пирующіе. В корчму іде — вигукує, додому йде, — бенкет веде. Грин. III. 381. Ум. Бенкеток. К. Дз. 118.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) БЕНКЕТ, БАНКЕТ, у, чол. Урочистий обід, сніданок або вечеря, що влаштовується на честь кого-небудь або на відзначення якоїсь події. Хрестини, іменини, похорони ніколи не справляються без бенкету (Панас Мирний, III, 1954, 191); Далі наш весільний бенкет продовжувався без промов і спогадів, більше — з піснями й танцями (Юрій Яновський, II, 1954, 82); Там [у Кремлі] було влаштовано на честь українських артистів банкет (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 8); // Взагалі багатолюдна учта, бучне гуляння з частуванням. Почалися пир и та банкети, музики та танці: гуде будинок (Марко Вовчок, I, 1955, 145); Поїхали [пани] в село весною, В селі банкети загули (Тарас Шевченко, II, 1953, 221); * Образно. Налагодь струни золоті: Бенкет весна справляє (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 42).