Бабинець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:46, 11 березня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Бабинець, -нця, м. Отдѣленіе въ церкви, въ которомъ стоять женщины, — обыкновенно первое послѣ входного. Шух. I. 115. В церкві було повнісінько. Въ правім притворі стоили чоловіки та парубки, в лівім діди, на середині — малі хлопці, а в бабинці — молодиці та дівчата. Левиц. І. 13.