Шаліти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:38, 9 травня 2014; Пац Саша (обговорення • внесок)
Шаліти, -лію, -єш, гл. Безумствовать, сумасбродствовать. Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє. Ном. № 1055. Волос сивіє, а голова шаліє. Ном. № 8692.
Сучасні словники
ШАЛІТИ лютувати, скаженіти, казитися, сатаніти, навісніти; (- пристрасті) вирувати, нуртувати, палати; п! БОЖЕВОЛІТИ.
1) Втрачаючи самовладання, ставати несамовитим, нестямним. || Дуже збуджуватися, лякаючись і т. ін. (про тварин).
2) Біснуватися від злості; лютувати.
3) перен. Досягати найвищого ступеня інтенсивності (про вітер, хуртовину і т. ін.); бушувати. || Лютувати (про мороз).
4) Ставати скаженішим
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Зовнішні посилання
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
