Жало

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:48, 7 травня 2014; Шилов Андрій (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Жало, -ла, с. 1) Жало насѣкомаго, языкъ у змѣй. І гади з гострими жалами шипіли, корчились, повзли. Котл. Ен. 2) Остріе иголки. 3) Лезвее ножа, топора, косы. Сим. 24. Я різонув, дак жало так і завернулось. Ум. Жальце.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник української мови: Гостра частина органа захисту або нападу деяких комах, якою вони жалять. У жалячих комах (бджоли, оси та ін.) яйцеклад перетворений у жало (Захист рослин.., 1952, 19); Одна бджола вдарилась в його щоку І впустила жало (Нечуй-Левицький, III, 1956, 23); * У порівняннях. Нехай приставляють до горла обточені вістря, мов жала (Андрій Малишко, I, 1956, 393).

Іноземні словники

Жало — общеупотребительное название заострённого органа или части тела различных животных и растений, используемого для впрыскивания ядовитого или жгучего вещества под кожу жертвы (ужаленье) или для нанесения электрического удара. Прокалывание тканей жертвы происходит за счёт собственных движений жала, в отличие от других органов, например зубов, использующих силу челюстей или шипов, использующих движения жертвы.

Ілюстрації

Qqqqqqqqqq.jpg Wwwwwwwwww.jpg Eeeeeeeeee.jpg Rrrrrrrrrr.jpg

Медіа

Див. також

Жало

Шкала Шмидта

Джерела та література

Тлумачний словник

Зовнішні посилання

Здоровьеinfo