Фарба
Фарба, -би, ж. = Краска. Брали поетичні фарби.... з того, що бачили перед собою. Левиц. Світ. 11. См. Хварба.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник української мови: Речовина для забарвлювання предметів у той чи інший колір, для малювання картин. Дівчата ходили од однієї матерії до другої, лапали руками, слинили крадькома й терли в пальцях, щоб спробувати, чи не одстає фарба (Нечуй-Левицький, II, 1956, 45); Єгиптянин бере відро з фарбою і квачі, лагодячись іти малювати мура (Леся Українка, II, 1951, 247); — Я дуже люблю малювати. Мені мама обіцяла фарби подарувати, акварель називається (Юрій Яновський, I, 1954, 43);
Іноземні словники
Кра́ски — общее наименование для группы цветных красящих веществ, предназначенных для непосредственного использования в той или иной сфере быта. По химическому составу пигменты и изготовленные из них краски разделяются на минеральные (неорганические соли или оксиды металлов) и органические (сложные соединения, в основном растительного или животного происхождения). И те и другие могут быть естественными (природными) и искусственными (синтетическими).
Ілюстрації
|
|
|
|
