Цідити

Цідити, -джу, -диш, гл. 1) Процѣживать, цѣдить. А я тиї корови співаючи дою, а я теє молоко танцюючи ціжу. Чуб. V. 493. 2) Наливать струей. цідити

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЦІДИТИ, джу, диш, недок. 1. перех. Пропускати рідину через що-небудь (сито, полотно, сітку і т. ін.) для очищення. Що в середу корову доїла, А в суботу молоко цідила (Павло Чубинський, V, 1874, 92); Малу Падійку час саме до сну вкладати. Тож Мотря, перед сном, цідила їй свіжого молочка, принесеного від сусідки (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 80); Промиті розмочені гриби варять разом з морквою і коренем петрушки до готовності.. Відвар цідять, а гриби дрібно січуть (Українські страви, 1957, 91); //  Пропускати світло, повітря і т. ін. Тьмяно в халупці. Цідять морок маленькі вікна (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 32); Густі портьєри ловлять осінній день і скупо цідять у кімнату рожеве світло (Юрій Бедзик, Альма матер, 1964, 67); Легесенький вітрець, що цідив повітря крізь одяг, просто заморожував (Микола Трублаїні, I, 1955, 49). 2. перех. і неперех. Наливати через вузький отвір так, щоб рідина лилася тонким струменем. Ася, як той алхімік, підходила до барил і барилець, застромляла гумку і, потягши ротом у кінчик, цідила вино в сулії (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 423); Обережно і пильно кривить [Лукаш] очима на склянку, в яку до мірки наливає царську веселуху. Збоку можна подумати, що чоловік скупо цідить в посудину не горілку, а краплини свого здоров'я (Михайло Стельмах, I, 1962, 184.); //  Текти невеликим струменем (струменями). Тільки видно, як десь внизу, під горою, синіє тиха Снов, ліниво цідить свою воду через вузеньке горлечко річища (Юрій Збанацький, Доля, 1961, 5); Громаддя хмар цідили на землю холодну мжичку (Микола Олійник, Леся, 1960, 26); //  Зливати рідину з якогось надрізу, точити кров з рани і т. ін. Часто він дивував старих і бувалих мисливців тим, що, перерізавши тварині горло, не цідив димлячу кров у жерстяну кружку, а пив прямо з горла тварини (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 416);  * Образно. Будяки понад дорогою цідили малиновий сік (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 326); //  перен. Слабо світити. Осінній день сунеться поволі, сіре небо цідить бліде світло (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 367); Пасажир.. прихилився плечем до стовпа з ліхтарем угорі, що цідив у туман ріденьке, мов сирівець, світло (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 5). ♦ Цідити кров (ріки крові) — убивати людей. Навіть не віриться, що є іще війни на землі, що нелюдська злоба в останніх корчах цідить ріки людської крові (Михайло Стельмах, II, 1962, 26). 3. неперех. Сильно, безперервно текти, лити. — А було то восени, дощ зимний цідив, як з ведра [відра] (Іван Франко, VIII, 1952, 159); Хоч з плеча його ще цідила кров, князь знову сидів на коні, їхав вперед, а за ним крокували вої (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 607). 4. перех. Ковтати рідину, повільно пропускаючи її крізь зуби. Усі їли мовчки. Шестірний цідив юшечку (Панас Мирний, I, 1954, 334);  * Образно. Безсилий, бивсь об скелі він [Дніпро] В передчуванні згуби, І хвиль вали поміж руїн Цідив, немов крізь зуби... (Леонід Первомайський, II, 1958, 249); //  розм. Повільно пити (спиртні напої). Стальський ще раз узявся за фляшку [фляжку] і поти цідив, поки не спорожнив її всю (Іван Франко, VII, 1951, 420); — Постривайте ж, вип'ю для сміливості, щоб голосу набратись, — сказала баба, цідячи ром через зуби (Нечуй-Левицький, III, 1956, 114); Пан Ромер з Самійлом край столу сидять І цідять із пляшки дешеве (Володимир Самійленко, I, 1958, 159). 5. перех. і без додатка, розм. Говорити неохоче, недбало. Хома дивиться мовчки, потому цідить до нього.., наче межи очі плює: — Хам ти... Червак... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 56); Кемпер швидко множив, не забуваючи притому слухати цокотняву привітних жінок і зверхньо покивувати головою і цідити своє «є, є» (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 357). ♦ Крізь зуби цідити див. зуб; Цідити [слова]; Цідити слово за словом (по слову) — говорити повільно, неквапно, розтягуючи слова. — Хто? — здивувався Остап. — Та той Мартин, — з награною злістю цідив Гулька (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 137); — А ти це чого голос підняв, начебто правда на твоєму боці? Совість заговорила? — цідив слова Мірошниченко (Михайло Стельмах, II, 1962, 377); Обидві вони цідили слово за словом з таким тоном, неначе на ввесь світ промовляли якісь закони доброго розуму і високої вподоби (Нечуй-Левицький, I, 1956, 185); Він неохоче відповів: — Яка вже там робота? Копаюсь у ямі. Працюю в котловані гідростанції. Та я тут недавно. Приїхав трохи підробити, — цідив, як крапельки, слово по слову, ніби йому було важко говорити (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 96).

Фразеологічний словник української мови

ЦІДИТИ

ціди́ти / проціди́ти крізь зу́би, зневажл. Говорити неохоче або невиразно, ледве розтуляючи рот. Але агроном Горлов — непохітний. Він щось цідить кризь зуби .. про те, що тут (у радгоспі) досі не навчилися прислухатися до голосу сільськогосподарських авторитетів (П. Оровецький); Майор, не обертаючись, люто цідить крізь зуби: — Негайно ж, негайно замовкніть! Бракувало ще, щоб підлеглі... (бунтували) (Н. Тихий); Молодий стурбований голос щось тихо промовив до кулеметника. Той крізь зуби злостиво і спокійно процідив: — Зараз, товаришу командир (М. Стельмах). ціди́ти слова́ крізь зу́би. А Сафатові повиділося, що Стрибог, мабуть, хоче хмуритися; тим-то низенько склонився й несміло цідив слова крізь зуби (Л. Мартович).

ціди́ти слова́ (сло́во за сло́вом, сло́во по сло́ву). Говорити повільно, неквапливо, невиразно, ніби неохоче. Вона (Маланка) цідила слова, немов отруту (М. Коцюбинський); — А ти це чого голос підняв, начебто правда на твоєму боці? Совість заговорила? — цідив слова Мірошниченко (М. Стельмах); Обидві вони цідили слово за словом з таким тоном, неначе на ввесь світ промовляли якісь закони доброго розуму і високої вподоби (І. Нечуй-Левицький); — Працюю в котловані гідростанції. Та я тут недавно. Приїхав трохи підробити,— цідив, як крапельки, слово по слову, ніби йому було важко говорити (Г. Коцюба).

Матеріал з Вікісловника

Значення 1. недок., перех. пропускати рідину крізь що-небудь (сито, полотно, сітку і т. ін.) для очищення 1. пропускати світло, повітря і т. ін. 2. перех. і неперех. наливати через вузький отвір так, щоб рідина лилася тонким струменем 1. текти невеликим струменем (струменями) 2. зливати рідину з якогось надрізу, точити кров із рани і т. ін. 3. перен. слабо світити 3. неперех. сильно, безперервно текти, лити 4. перех. ковтати рідину, повільно пропускаючи її крізь зуби 1. розм. повільно пити (спиртні напої) 5. перех. і без додатка, розм. говорити неохоче, недбало ◆ Цідити крізь зуби

Український тлумачний словник

цідити -джу/, -диш, недок. 1) перех.Пропускати рідину крізь що-небудь (сито, полотно, сітку і т. ін.) для очищення. || Пропускати світло, повітря і т. ін. 2) перех. і неперех. Наливати через вузький отвір так, щоб рідина лилася тонким струменем. || Текти невеликим струменем (струменями). || Зливати рідину з якогось надрізу, точити кров із рани і т. ін. || перен. Слабо світити. 3) неперех. Сильно, безперервно текти, лити. 4) перех. Ковтати рідину, повільно пропускаючи її крізь зуби. || розм. Повільно пити (спиртні напої). 5) перех. і без додатка, розм. Говорити неохоче, недбало. Цідити крізь зуби.

Словник синонімів Караванського

ЦІДИТИ проціджувати, на-, з-, фільтрувати, (крізь що) пропускати; (з чого) виціджувати, точити; (як з відра) ЛИТИ; (світло) розсівати; ЖМ. (ром) смоктати; ===Словник синонімів Полюги ЦІДИТИ (пропускати крізь сито, цідилко рідину для очищення) проціджувати, (повільно наливати) лити, точити.

Іноземні словники

Українсько-російський словник

1) цедить; книжн. Струить

2) (пить) разг. цедить, тянуть 

3) (перен. говорить сквозь зубы) разг. цедить

[1]

цідити   to filter, to strain, to percolate     цідити слова крізь зуби — to let the words drop listlessly (or contemptuously); to speak through teeth

[2]

цедить на других языках: азербайджанский: üsulluca tökmək, süzgəcdən keçirmək, süzmək белорусский: цадзіць литовский: sunkti, košti эстонский: läbi hammaste rüüpima, kurnama, nõristama, nõrutama, nippima, niristama, imema, filtrima, läbi laskma

Викисловарь

Этимология Происходит от праслав. , от кот. в числе прочего произошли: русск.-церк.-слав. цѣдити (διυλίζειν), русск. цедить, цежу, укр. цiди́ти, цiджу́, белор. цу́дзiць, цу́джу "цедить, пить помногу", болг. цедя́ "цежу", сербохорв. циjѐдити, ци̏jеди̑м — то же, словенск. cedíti, cedím, чешск. cedit, cedím, словацк. сеdiť, польск. cedzić, cedzę, в.-луж. cydźić, н.-луж. cejziś. Др. ступень чередования: čistъ (см. чистый). Родственно лит. skíesti, skíedžiu, skíedžiau "делать жидким, разбавлять, разделять", skáistas "ясный, сияющий", skaidrùs "ясный (о погоде)", жем. skáidrus — то же, skýstas "жидкий, редкий", латышск. skaîdît "разбавлять", далее др.-исл. skítа "испражняться", лат. scindō, scicidī, scissum, -еrе "раскалывать, разрывать", греч. σχίζω "разрываю", σχίδη "осколок", др.-инд. chinátti "отрезает, раскалывает".

Толковый словарь Даля

ЦЕДИТЬ, цеживать что, цадить зап. выцедить (отцедить, нацедить), выпускать в узкое отверстие, в дыру, ототкнув. Цедить квас, пиво, выпускать во что из бочки, бочонка, кадки, ототкнув гвоздь; набирать в ливер и переливать во что. || Процеживать, пропускать сквозь цедилку, сито, холст, для очистки. В нецеженном молоке попадаются шерстинки, молоко надо цедить. Цедить слова сквозь зубы, медленно, невнятно, неохотно говорить. Цедить вино сквозь зубы, тянуть, сосать. Говорит, словно в цедилку цедит! —ся, страдат. Выцедил все. Доцеживай скорее. Нацедил ведро. Бочка надцежена, почата. Отцеди немного. Поцеживаем да попиваем. Перецедить в другую бочку. Процедить молоко. — навар. Расцеживайте вино по бутылкам. Сцедить сверху. Полкадки уцедили. Цеженье, действие по глаголу. Цеж м. циж, жидкий, процеженный раствор овсяной муки, на кисель; пакисель, сулой, водяной отстой от замесу, от киселя. Повеле женам сотворити цеж... ископати колодязь и вставити тамо кадь, и нальяти цежа кадь, летописн. Цежа ж. пск. твер. забелка, или приправа ко щам, из заболтки овсяной муки. Цедильное ситце. Цедильный камень, сквозь который цедят, пропускают воду для очистки от мути. Цедило ср. цедильник м. цедилка ж. цежелка, цежка пск. снаряд для процеживанья; навар цедят в цедилку, очищая от накипи; молоко наливают в горшки через цедилку; ситце, ситечко, белая ветошка; для квасу, колосники с настилкой соломы; иногда сукно, войлок, проточная бумага и пр. || Воронка, лейка; ливер. Цедильщик, цедильщица, кто цедит.

Толковый словарь Ушакова

ЦЕДИ́ТЬ, цежу, цедишь, несовер., что. 1. Пропускать (жидкость) сквозь что-нибудь для очищения. Цедить бульон через сито. 2. Медленно лить, выливать через узкое отверстие. Цедить квас. 3. перен. Медленно и небрежно говорить, произносить (разг.). Цедить слова. «Она приняла было меня с недовольной и холодной складкой в лице, едва цедила сквозь зубы.» Достоевский.

Ілюстрації

[3]

[4]

[5]

Медіа

В тег EmbedVideo введен неверный id "1XGB_hQ_xU4#t=1" видео для сервиса "youtube".

Как процедить квас при помощи бинта