Дзиґа

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Дзиґа, -ґи, ж. 1) Волчекъ, юла. Крутиться як дзиґа. Ном. № 5756. Біга як дзиґа. ЗОЮР. І. 147. 2) Вертлявый, рѣзвый человѣкъ, непосѣда. Ум. Дзижка.