Бавити
Бавити, -влю, -виш, гл. 1) Забавлять, развлекать. Сивий дід коло хатиночки, і бавить хорошее та кучеряве своє маленькеє внуча. Шевч. 424. 2) Удерживать, задерживать. Не бавте нас, не бавте, хутко виправляйте. О. 1862. IV. 27. 3) = Бавитися 2. Три тиждні бавила я в дорозі. Каменец. у. Де ти бавиш, біловусе, де ти, ясний світе? Федьк. Поез. І. 25.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови
1. перех. Забавляти, няньчити, доглядати (дітей). І досі сниться: ..Сидить Неначе й досі сивий дід Коло хатиночки і бавить Хорошее та кучеряве Своє маленькеє внуча (Тарас Шевченко, II, 1953, 242); Я гуси пасла за селом, і діти бавила, і пряла (Іван Франко, XIII, 1954, 112); Кармелюк поспішав у холодок під грушу, до внука, і радісно бавив його (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 117); // Розважати чим-небудь (дорослих). — Ви ще ніколи не були в Парижі? — питає [Софі]. — Ні, — кажу, — це ми уперше тут. — Ото усе ж вас бавитиме... (Марко Вовчок, I, 1955, 375); [Д. Мерседес:] Пабло, нам слід піти нагору гості бавить (Леся Українка, III, 1952, 347).
2. перех., діал. Гаяти, барити. Не бавте нас. ♦ Бавити час — проводити час. [Михайло:] Хіба не можна чесно та мило бавити часу без всяких зальотів? (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 148).
3. неперех., діал. Баритися, гаятися. Де ти бавиш, біловусе, де, мій ясний світе! (Юрій Федькович, I, 1960, 71).
Ілюстрації
|
|
|
|
