Амбар

Амба́р, -ру и Амба́рь, -ря, м. Амбаръ, отдѣльно отъ жилаго помѣщенія стоящая кладовая. Стор. Оп. 145. Шух. І. 106.

Амбар (. Від перс انبار Амбар, Амбар - «склад») - др.-рус. житниця, сховище жита, у слов'ян пов'язане в ритуально-магічній практиці із забезпеченням врожайності і родючості.

Сучасні словники

АМБАР, а, чол., розм. Велике приміщення для зберігання зерна; комора. АМБАР,-а,великий висячий замок. Амбарна книга (великий в палітурці зошит для записів про товари, припаси).

Ілюстрації

Медіа

[Медіа:Амбар.mp4.ogg]

Зовнішні посилання

: