Онук
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:11, 6 квітня 2014; Ольга Горових (обговорення • внесок)
Онук, -ка, м. 1) Внукъ. Жили наші діди не знали біди; стали жить онуки набралися муки. Ном. № 583. 2) Бабы повитухи называютъ такъ мальчиковъ, при рожденіи которыхъ онѣ помогали. Ум. Онучок. Грин. II. 128.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
