Лаба
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:18, 3 квітня 2014; Федосова Яна (обговорення • внесок)
Ла́ба, -би, ж. 1) = Лапа. Медвідь лежит, догори лаби держит. Грин. III. 504. 2) Ножки въ козлахъ и пр. См. Ремісник. Шух. І. 179, 257. Ум. Лабка. Лаба іменник жіночого роду річка в Центральній Європі, те ж, що Ельба
