Каменяр
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 09:25, 3 квітня 2014; Катерина Воловенко (обговорення • внесок)
Каменя́р, -ра, м. Каменоломъ. Желех.
Зміст
Сучасні словники
КАМЕНЯР а, чол.
1. Робітник, що видобуває каміння в кар'єрі; каменолом. А яке ж видовище навколо!.. Б'є об камінь невсипущий молот Та в атаку йдуть каменярі (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 65); * Образно. Ми рабами волі стали; На шляху поступу ми лиш каменярі (Іван Франко, X, 1954, 48).
2. Робітник, що обтісує каміння.
3. розм., рідко. Те саме, що муляр. Весела робота — це втіха і мета життя. Коли кожне знає, куди прикласти своїх рук, як каменяр знає, куди ляже кожний камінь у стіні, — як радісно тоді жити..! (Юрій Яновський, II, 1958, 116); Я каменяр, В Каховці нині Не перший дім будую я (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 135). [[1]]