Щільно

Щільно, нар. 1) Плотно, не оставляя скважинъ, промежутковъ; въ обхватъ. А зачини двері, да щоб щільно. Грин. II. 8. Ополудні гребли сіно і в вилочки клали щільно. Мет. 315. Чобіт щільно на нозі. НВолын. у. 2) Настойчиво, усердно, неотвязно. Як присікавсь щільно, так він і признавсь. Черк. у. А візьмись за його щільніш, зараз признається. Черк. у. Щільно бреше. Складно вретъ. Константиногр. у. Ум. Щільне́нько.

Сучасні словники

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Щільно нар. 1) Плотно, не оставляя скважинъ, промежутковъ; въ обхватъ. А зачини двері, да щоб щільно. Грин. II. 8. Ополудні гребли сіно і в вилочки клали щільно. Мет. 315. Чобіт щільно на нозі. Н. Вол. у. 2)Настойчиво, усердно, неотвязно. Як присікавсь щільно, так він і признавсь. Черк. у. А візьмись за його щільніш, — зараз признається.Черк. у. щільно бреше. Складно вретъ. Конст. у. Ум. щільне́нько. ===[http://sum.in.ua/ Словник української мови ЩІЛЬНО, присл. 1. Дуже тісно, міцно притиснувши, приєднавши один до одного або до чогось. Вона боялася ,щоб не скрикнути, бояласл зітхнути та все міцні ше й щільніше стискувала зуби (Панас Мирний, I, 1949, 411); Поглядаючи скоса на щільно стулені жінчині вуста, він з побільшеною жвавістю скинув з себе свиту і розсівся на лаві, як пан. Га! Хіба він не господар..! (Михайло Коцюбинський. II, 1955, 10); Дід виліз на фрамугу вікна і приложив голову щільно до грат (Іван Франко, VI, 1951, 180); Кассандра закриває лице щільно обома руками і стоїть, мов скам'яніла (Леся Українка, II, 1951, 275); Медунка щільніше притулилась до квітки, згорнувши крильця, щоб її ніхто не побачив (Оксана Іваненко, Про бджілку.., 1959, 20); Яка краща спадщина, яке більше багатство може бути для чабана, ніж цей колодязь, круглий, просторий, з вінцем жовтого ніздрюватого каменю, щільно вкладеного, злеглого так, ніби від природи... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 56); Шорсткою долонею він витер йому носа, обтрусив шинельку і надів щільніше кашкет(Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 127); Офіцер був у повній парадній формі: чистий, вимитий, причесаний, у лайкових рукавичках, які шільно облипали сухощаві руки(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 407); // Так, щоб не було ніяких отворів, щілин; наглухо. Дід засвітив лампу, вікна щільно позатуляв хустками (Степан Васильченко II, 1959, 319); Олеся зайшла в піонерську кімнату і щільно зачинила за собою двері (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 192); З засувом двері двійчаті, міцні і пригнані щільно. Вхід замикали (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 51); — Ту зернисту каву, що є ще в хаті, хай Мариня засипле до пляшки, закоркує щільно, і будемо держати тільки для гостей (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 207); Мирон щільно закриває полами свитини доньку (Михайло Стельмах, І, 1962, 379); // Покриваючи, окутуючи що-небудь суцільним, густим шаром, закриваючи кого-, що-небудь (про туман, дим, хмари тощо). Щоночі тепер пожежі. Як тільки смеркне і чорне небо щільно укриє землю, далекий обрій враз розцвітає червоним сяйвом (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 67); Швидкі хмари час від часу щільно закривали ущерблений місяць та зірки (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 156); // Дуже близько, на малій відстані один від одного; густо. Здовж усіх чотирьох стін просторої зали уставлені були крісла щільно одно коло одного (Іван Франко, VI, 1951, 220); Вуличка була вся із крамниць, що щільно притислись одна до одної і тяглися обабіч неї (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 111); Яблука сиділи одне біля одного так щільно, що деякі з них були витіснені і трималися на довгих хвостиках (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 70); — Щільніше ратища! За мною! .. (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 232); Вона хотіла подивитися, але бійці стояли так щільноу що вона нічого не могла побачити (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 376); // Впритул наблизившись до кого-, чого-небудь. Останні слова Бульба вже мовив під тупіт і гуркітню поляків, які щільно підступили до табору (Олександр Довженко, I, 1958, 259); Млявий, завжди стриманий і меланхолійно зосереджений Порада враз змінився в лиці і підійшов щільно до Кіри (Олександр Копиленко, Десятикласники, 1938, 110); Ми щільно об'їхали корму (Юрій Яновський, II, 1958, 83);

// перен. Дуже близько; впритул. Тут ми щільно підходимо до того, що критика літературних творів не може бути відділена від соціології (Василь Еллан, II, 1958, 87); В поемі «Тарасова ніч» Шевченко щільно підійшов до однієї з центральних тем ранньої творчості — боротьби українського народу проти національного й соціального гніту(Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 74); І закортіло [Хранкову] щільніше зійтися з Мухтаровим (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 445); // перен. Нерозривно, тісно. Все злучиться в цілість — природа і люди, що є, що минуло, що сталось, що буде, і рідне й чуже поєднається щільно і житиме в думці моїй нероздільно (Леся Українка, I, 1951, 287). 2. заст. Наполегливо, старанно, ретельно. Роблять [хлопці] саме рамці. Робота кипить, але галасу немає; навпаки — що щільніше, що щиріше бралися до роботи, то коротша була мова (Степан Васильченко, II, 1959, 232); Ми знали: цар в Росії щільно узявся наш народ скарати... Та враз почули ми: як вільно співає У країна-мати! (Павло Тичина, Комунізму далі.., 1961, 38). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 591.

Українська енциклопедія

ЩІЛЬНО пр., (закрити) |на|глухо, с. герметично, (притерти) тісно, впритул, ніс-у-ніс, (класти) суцільно, П. (узятися) наполегливо, старанно, ретельно, (присікатися) невідчепно, ФР. всі п. ф. від ЩІЛЬНИЙ