Беззаконня
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:35, 17 лютого 2014; Дзюба Аліна (обговорення • внесок)
Беззаконня, -ня, с. = Беззаконство. І рождає беззаконня на громадське безголов’я. К. Псал. 13.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках БЕЗЗАКОННЯ, я, сер. Порушення правового порядку, законів, установлених у певному суспільстві, державі, в певну епоху. Він [Т. Шевченко] гостро говорив на слідстві про пригнічення панами народу, про беззаконня, які чинили скрізь царські чиновники (Петро Колесник, Безсмертний Кобзар, 1961, 38); — Як же так, діду? — чужий біль гострим ножем полоснув серце парубка.. — Це ж беззаконня! Це ж і раніше ви своє право висудили! (Михайло Стельмах, I, 1962, 340); Сваволя і беззаконня суперечать самій суті радянської соціалістичної демократії і караються як найтяжчий злочин (Радянський суд охороняє права.., 1954, 15).
Ілюстрації
|
|
|
|
