Ковчег
Ковчег, -га, м. Ковчегъ. Увійшов Ной у ковчег. Єв. Л. XVII. 27.
Сучасні словники
Ковчег , а, чол.
1. Судно, в якому, за біблійним міфом, урятувався від усесвітнього потопу Ной зі своєю родиною та тваринами. Гей, Ноя нам треба з його ковчегом, Щоб вивіз нас з лиха та з горя (Іван Франко, XI, 1952, 401); Великий, обліплений різними прибудовами, з чорними сліпаками мовчазних вікон, він [дім] нагадує Ноїв ковчег (Петро Колесник, Терен.., 1959, 137).
2. перен., ірон. Про громіздке, старомодне судно, екіпаж і т. ін. Зачепивши отця Кирила за золотий ланцюг держаком весла, батько втяг його.. в свій ковчег до корів і овечок (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 487); * Образно. Хвилі доньчиної легковажності заливали родинний корабель Кукуликів, перетворювали його з гордого лайнера на жалюгідний ковчег (Павло Загребельний, День.., 1964, 45).
3. У православній церкві — скринька для зберігання так званих святих дарів. При ковчезі заповітнім Танцював колись Давид; Танець був служінням богу (Леся Українка, IV, 1954, 148).
Ілюстрації
|
|
|
|
