Козуля
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:42, 27 січня 2014; Pishchalkovska (обговорення • внесок)
Козуля, -лі, ж. 1) Маленькая корова съ загнутыми назадъ рогами. Желех. Kolb. І. 65. 2) Насѣк. Cerambyx. Желех. 3) Двойной крючекъ для ловли рыбы. Ум. Козулька.
Сучасні словники
Козуля ,Косуля, і, жін. Дика коза; сарна. Козуля є цінним мисливським звіром, який дає м'ясо, шкіру й хутро (Звірі .. Карпат.., 1952, 59); В Карпатських і Кримських горах можна зустріти благородних оленів, диких кабанів, козулю, куницю (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 88); * У порівняннях. Франка вибігла наперед, ногами толочила траву і легко, мов козуля, стрибала з пенька на пеньок (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 63).
Ілюстрації
|
|
|
|
