Колонія

Коло́нія, -нії, ж. Колонія. Він по німецьких колоніях у наймах жив. Херс. г. Біля Москви хотіли нашкодить усім німцям, ціла б то їх колонія завелось там. О. 1862. V. 45.

Сучасні словники

Колонія ї, жін.

1. Країна, позбавлена імперіалістичними державами політичної та економічної незалежності. Німецький імперіалізм поставив собі мету скинути Радянську владу і перетворити нашу Батьківщину у свою колонію (Ленін, Коротка біографія, 1955, 193); Протягом кількох століть Індонезія була іноземною колонією (Наука і життя, 4, 1958, 52).

2. Поселення переселенців з іншої країни, області. Тепер я не над морем, хоч і під ясним небом, тепер я над лиманом Дністровим біля города Акермана у французькій колонії в Шабі (Леся Українка, V, 1956, 64); Вивчила [експедиція] стан російських колоній в Америці і провела всі необхідні роботи на кораблях (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 54).

3. Товариство земляків у чужій країні; земляцтво. — Ти зрозумій, яка се сила. — Драгоманов!.. Він встановить тісний контакт з емігрантською колонією у Відні (Петро Колесник, Терен.., 1959, 159).

4. У стародавньому світі — поселення, засновані греками, римлянами, фінікійцями та ін. на чужих землях. Селища греків у чужих країнах прийнято називати колоніями (Історія стародавнього світу, 1957, 98).

5. Певні заклади спеціального призначення (лікувальні, виправні тощо). Він чомусь переконаний, що з усіх умінь вміння медика найбільш вартісне, — медики чи на фронті під час війни, чи навіть в місцях ув'язнення, у виправних колоніях, — всюди вони є людом потрібним (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 176); Далі — піски, соснові бори, Ворскла, монастир на горі, в якому розмістилася дитяча трудова колонія (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 50).

6. біол. Складна сукупність особин, які живуть в з'єднанні одна з одною. В першій половині квітня попелиці починають розмножуватись, утворюючи на бур'янах свої колонії (Технічні культури, 1956, 266); Хлопець шарпнув гілку і струсив на себе цілу колонію кузок (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 160).