Воротило
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:34, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Воротило, -ла, с. 1) = Навій. Вх. Уг. 247. МУЕ. ІІІ. 24. Шух. І. 255. 2) Длинное бревно, которымъ поворачиваютъ мельницу. 3) Часть токарні (см.). Шух. І. 305. 4) Родъ ключа для поворачиванія навоя въ ткацкомь станкѣ. Волч. у.