Булат
Булат, -ту, м. 1) Булатъ, узорчатая сталь. 2) Булатная сабля. Посік же тебе булат вражий. Стор. II. 267.
Зміст
Сучасні словники
Булат — сталь, яка завдяки особливій технології виготовлення і обробки тиском відрізняється своєрідною внутрішньою структурою і виглядом («візерунком») поверхні, високою твердістю і пружністю. Перші згадки про неї зустрічаються ще в Аристотеля, використовується для виготовлення холодної зброї — мечів, шабель, кинджалів, ножів та ін.
Толковый словарь Даля. — 1863—1866
БУЛАТ м. азиатская узорочная сталь; красный или травчатый уклад; дамаск. Красное, витое, узорочное железо, не булат, не сталь, а мягкое железо, на лучшие ружейные стволы. || В сказках, это прозвище богатырей; || на юге России, ловчий, который бьет волка с лошади кистенем или кулаком; завязав в долгий рукав чугунную картечину. Булат режет и железо, и кисель. На булате ни написать, ни стереть. Шелк не рвется, булат не гнется, красное золото не ржавеет. Булатовый, к булату относящийся. Булатный, из него сделанный. Булатка ж. булатная сабля. Булатчик м. булатный мастер, делающий булат. Булатить сталь, превращать в булат, в узорочный уклад. У нас булатят сталь в Златоусте.