Вевірка

Вевірка, вевюрка, -ки, ж. Бѣлка. Гол. ІІІ. 495. Вевірка Ви́вірка (лат. Sciurus від грец. σκιά — тінь, грец. οὐρά — хвіст) або білка — рід гризунів родини вивіркових. Вивірка пристосована до життя на деревах. Включає багато видів, поширених в лісах Європи, Азії й Америки. Вивірки належать до групи немишовидних гризунів.

Надродові таксони

Вевірка Рід вивірка (Sciurus) є типовим для родини вивіркових (Sciuridae) та всіх його мотрійкових складових: триби Sciurini та підродини Sciurinae. У свою чергу, родина вивіркових є типовою для надродини вивіркуватих (Sciuroidea), підряду вивірковидих (Sciuromorpha) та групи підрядів «вивіркощелепні», або «сціурогнати» (Sciurognathi). Тобто, повна мотрійка має такий вигляд (цифри за [1]):

   рід вивірка — Sciurus (один з 5-ти родів триби Sciurini)
   триба вивірки — Sciurini (одна з двох триб підродини Sciurinae)
   підродина вивіркові — Sciurinae (одна з 5-ти підродин родини Sciuridae)
   родина вивіркові — Sciuridae (одна з трьох родин підряду Sciuromorpha)
   підряд (або інфраряд) вивірковиді — Sciuromorpha (три родини)
   групи підрядів (або підряд) «вивіркощелепні», або «сціурогнати» (Sciurognathi).

Найближчі родові групи

Вевірка Найближчими до вивірок гризунами є чотири роди, що разом з вивіркою входять до складу триби Sciurini:

   триба Sciurini
       рід Microsciurus (3 види)
       рід Rheithrosciurus (1 вид)
       рід вивірка — Sciurus (28 видів)
       рід Syntheosciurus (1 вид)
       рід Tamiasciurus (3 види)

Склад роду: підроди й види

Вивірка Рід вивірка поділяють на 7 підродів та 30 видів. Номінативний підрід Sciurus s. str. включає 13 видів.

Типовим видом роду є вивірка лісова (Sciurus vulgaris).

   Рід Sciurus
       Підрід Tenes
           Sciurus anomalus — Вивірка кавказька
       Підрід Sciurus
           Sciurus vulgaris — Вивірка звичайна
           Sciurus lis — Вивірка японська
           Sciurus carolinensis — Вивірка сіра
           Sciurus aureogaster
           Sciurus colliaei
           Sciurus yucatanensis
           Sciurus variegatoides
           Sciurus deppei
           Sciurus niger
           Sciurus oculatus
           Sciurus alleni
           Sciurus nayaritensis
           Sciurus arizonensis
       Підрід Hesperosciurus
           Sciurus griseus
       Підрід Otosciurus
           Sciurus aberti
       Підрід Guerlinguetus
           Sciurus granatensis
           Sciurus richmondi
           Sciurus aestuans
           Sciurus gilvigularis
           Sciurus ignitus
           Sciurus ingrami
           Sciurus pucheranii
           Sciurus stramineus
           Sciurus sanborni
           Sciurus argentinius
       Підрід Hadrosciurus
           Sciurus flammifer
           Sciurus pyrrhinus
       Підрід Urosciurus
           Sciurus igniventris
           Sciurus spadiceus

В Україні, як і по всій Європі, поширений один вид цього роду — Вивірка звичайна (Sciurus vulgaris). Найближчий у географічному мірилі інший вид вивірок — вивірка кавказька (Sciurus anomalus), поширена у Грузії і в Закавказзі.

Назва роду українською мовою

Вивірка

За словником Б. Грінченка, «Вивірка, -ки, ж. Бѣлка». В українській теріологічній літературі існує дві версії родової назви Sciurus. У хронології в теріологічних оглядах рід згадується так:

   1920/1927 вивірка, білка (Шарлемань, 1920, 1927),
   1925 вивірка (Храневич, 1925),
   1928/1931 вивірка (Паночіні, 1931)
   1938/1952/1965 білки (Мигулін, 1938; Корнєєв, 1952, 1965),
   1956 білка, вивірка (Татаринов, 1956),
   1983 білка, вивірка (Маркевич, Татарко, 1983),
   1997 вивірка (Загороднюк, Покиньчереда, 1997),
   1999–2006 вивірка (Загороднюк, 1999, 2004, 2006; Дулицкий, 2001),
   2005/2006 вивірка (білка) (Делеган та ін., 2005; Булахов, Пахомов, 2006).

У працях до 1932 року і після 1991 переважає назва вивірка, у період 1933–1991 року назву «вивірка» ставили синонімом до «білка» або вилучали.

Вивірка у художній літературі

Вивірка доволі часто згадується в художній літературі, зокрема й українській. Наведемо кілька прикладів: «  Тут і там ставали ми, здержувані зчудовано блискавичними скоками вивірки по струнких соснах, і мовчали.  »

Ольга Кобилянська, повість «Через кладку» (1913) «  Під час відпочинку Роман виліз на дерево і ганяв вивірку на невимовну втіху дівчаток  »

Іван Ле, повість «Кленовий лист» (1960) «  Притулившись до дерева, я упродовж усієї боротьби розважаю: сонячна вивірка щастя мешкає поряд із тим, хто жадає володіти нею, однак переплигує на інше місце, як тільки людина намагається перехопити її собі в обладу.  »

Олександр Кузьменко, замальовка «Зустріч» (1968)

Ілюстрації