Бренькати

Бренькати, -каю, -єш, гл. 1) = Бринькати. Рудч. Ск. І. 18. 2) = Брехню завдавати. Св. Л. 288.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Бренькати

• утворювати короткі дзвенячі звуки; дзенькати.
  

Розмова уривалась лише тоді, як бренькав дзвоник на дверях (Юрій Смолич).
Тонко бренькало скло в котрійсь шибці (Ярослав Гримайло).

• невміло або недбало грати на музичному інструменті.
  

Панни познайомились і завели веселу розмову; бренькали на гітарі, а потім пішли танцювати (Нечуй-Левицький).
Хтось бренькав на балалайці (Анатолій Шиян).

Ілюстрації