Бренькати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:54, 24 січня 2014; Петренко Анна (обговорення • внесок)
Бренькати, -каю, -єш, гл. 1) = Бринькати. Рудч. Ск. І. 18. 2) = Брехню завдавати. Св. Л. 288.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
- утворювати короткі дзвенячі звуки; дзенькати.
Розмова уривалась лише тоді, як бренькав дзвоник на дверях (Юрій Смолич).
Тонко бренькало скло в котрійсь шибці (Ярослав Гримайло).
- невміло або недбало грати на музичному інструменті.
Панни познайомились і завели веселу розмову; бренькали на гітарі, а потім пішли танцювати (Нечуй-Левицький).
Хтось бренькав на балалайці (Анатолій Шиян).
Ілюстрації
|
|
|
|
