Безвухий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:50, 23 січня 2014; Туренко Ольга (обговорення • внесок)
Безвухий, -а, -е. 1) Не имѣющій одного уха или обоихъ. Чого це ваша собака безвуха? Полт. 2) О посудѣ, иголкѣ: не имѣющій ушка. Безвухий горщик. Безвуха голка.
Зміст
Сучасні словники
БЕЗВУХИЙ, рідше БЕЗУХИЙ, а, е.
1. Який не має вуха або вух. Чого це ваша собака безвуха? (Словник Грінченка).
2. Який не має вушка (про посуд, голку і т. ін.). Отут, біля безвухого, зсередини блискучого від поливи глечика, він опускається на землю (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 479).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 123.
Ілюстрації
|
|
|
|
