Австрияк

Австрия́к (и австрія́к), ка, австрия́ка, -ки, м. Австріецъ. Ото австрияка живе. — Де ж він тут узявся? — Зайшов відкілясь. Славяносерб. у.

АВСТРИ/ІЯКИ, ів, мн. (одн. австрияк, а і австри/іяка, и, чол.; австри/іячка, и, жін.), розм., заст. Те саме, що австрійці. Озброїлись наші й тепер, погнали полки за полками обороняти австріяка од венгра (Панас Мирний, II, 1954, 130); Недалеко міста, лише через річку, шаліла битва. Билися москалі з австріяками (Ольга Кобилянська, III, 1956, 460); А мені цілими століттями товкмачили, що отой дід.. — австріяка!! (Остап Вишня, I, 1956, 296).