Ворина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:32, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ворина, -ни, ж. Жердь, употребляемая для огорожи. Ми взяли ворину таку, як у руку завтовшки, та довгу та рівну. Пирят. у. З усього села ні хатини, ні ворини не зосталося, геть усе до центу вигоріло. Канев. у.