Вомпити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:32, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Вомпити, -длю, -диш, гл. Колебаться, смущаться. В неволі мов в господі спав, на всіх як на своїх дивився, пив, їв, не вомпив, не смутився, а часом і пісні співав. Мкр. Г. 8. Тягли тут пінненьку троянці, не вомпили сициліянці, черкали добре на захват. Котл. Ен. II. 14.
