Волочитися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:31, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Волочитися, -чуся, -чишся, гл. Таскаться, скитаться, шляться. По світу волочусь. Шевч. 224. Казав мені батько, щоб я оженився, по досвітках не ходив, та й не волочився. Нп. Копійка волочиться (у кого). Есть деньги. Котл. НП. 351.
