Кальник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:10, 21 січня 2014; Dashka Vo (обговорення • внесок)
Кальник, -ка, м. Хлѣбная лепешка. Желех. и Лунов. у. КАЛЬНИЙ
Сучасні словники
КАЛЬНИЙ, а, е, розм. Те саме, що брудний; заболочений. Еней з Сивиллою своєю.. Кальною річкою сією На той бік в пекло попливли (Іван Котляревський, I, 1952, 133); Іван повернув коней — і не забарилися вони скритися в кальних городських вулицях... (Панас Мирний, I, 1954, 357); Осінній шлях... Кальний осінній шлях (Леонід Первомайський, I, 1958, 311).
