Кіготь
Кіготь, гтя, м. Коготь. Здається й мала пташка, та кігті гострі. Посл.
Сучасні словники
- Кіготь — рогове утворення на кінцях кінцівок у наземних хребетних тварин, зокрема ссавціів, птахів і деяких плазунів. Основні функції — сприяння пересуванню, захист і напад.
Кігті представляють собою рогові чохли, надіті на крайні фаланги пальців. Складаються з твердной кігтевої пластинки (верхня частина) і м'якої підошовної пластинки. Нерівномірне стирання пластин сприводить до заточування кігтів. Видозміненими кігтями є копито і ніготь.
- КІГОТЬ, гтя, чол.
1. Гостре загнуте рогове утворення на кінцях пальців багатьох птахів і тварин; пазур. Мохната лапа [ведмедиці], насторожена острими кігтями, грозила її груді (Іван Франко, VI, 1951, 19); Ось, підгорнувши білі крила, Одна [чайка] торкнулась до води, Знялась од хвиль, летить сюди, — У кігтях рибка б'ється біла (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 238); // перев. мн., розм., зневажл. Про довгі нігті людини. Так би, здається, схопилася, ускочила де їх та й учепилася кігтями в його [панича] баньки!.. (Панас Мирний, III, 1954, 228). ♦ Бути в кігтях кого; Потрапити в кігті до кого, зневажл. — бути в цілковитій залежності від когось, потрапити під чиюсь владу; Обламати (відрубати) кігті, зневажл. — не дати можливості здійснити злий намір. — Під Москвою Гітлеру одрубали кігті і в наступ перейшли (Василь Кучер, Голод, 1961, 124); Показувати (показати) [свої] кігті див. показувати; Тримати (держати) в кігтях кого, зневажл. — тримати когось у цілковитій залежності, мати над кимось владу. 2. тільки мн., спец. Залізний серпоподібний пристрій, що прикріплюється до взуття для вилізання на стовп або дерево; кішка (у 3 знач.). При навішуванні важких проводів користуються драбиною або кігтями, за допомогою яких вилізають на опору й піднімають провід (Сільські лінії електропередачі, 1956, 117); Залізні кігті, прив'язані до чобіт, мов дебелі серпи, міцно вгрузли в соснову деревину (Василь Кучер, Зол. руки, 1948, 39).
- Котячий кіготь
- ця рослина світового класу, здатна здобувати і лікувати глибинні патології, прискорюючи процес одужання в поєднанні з супутніми видами терапії. ОСНОВНІ Показання до застосування: • різні види вірусної інфекції (комплексне лікування вірусних гепатитів, хламідіозу, герпетичної інфекції, ВІЛ-інфекції); • гострі та хронічні запальні процеси різних локалізацій; • різноманітні техногенні, побутові та лікарські інтоксикації, отруєння, при променевої та хіміотерапії; • імунодефіцитні стани різного генезу; • бронхіальна астма, різного роду алергії і иммунопатии; • комплексне лікування злоякісних новоутворень, доброякісних пухлин (фіброаденома, міома, аденома передміхурової залози, кісти в різних органах, лейкози, злоякісні пухлини); • дисліпідемії, атеросклероз, гіпертонічна хвороба, порушення толерантності до глюкози, цукровий діабет; • запальні та запально-дегенеративні хвороби суглобів і м'яких тканин (ревматизм, ревматоїдний артрит, бурсит, синовіїт, міозит та ін); • захворювання шлунково-кишкового тракту (виразкова хвороба шлунка та ДПК, дизентерія, ентероколіти, синдром подразненого кишечника, неспецифічний виразковий коліт, гепатити, цирози печінки, холецистити), кандидоз, дисбактеріоз кишечника, паразитози; • передменструальний синдром, порушення менструального циклу, патологічний клімакс; • запальні захворювання урогенітального тракту у чоловіків і жінок; • екзема, нейродерміт, дерматит, псоріаз та інші захворювали шкіри; • порушення венозного кровообігу, варикозна хвороба, геморой; • може застосовуватися також при гострому та хронічному психоемоційному стресі, астено-депресивних станах, синдромі хронічної втоми; • добре зарекомендував себе при проведенні "очисних" програм і в програмах корекції ваги; • може застосовуватися місцево як протизапальний, антисептичний, кровоспинний засіб при опіках, ранових, виразкових, гнійних процесах, епідермофітії, кон'юнктивіті і т.д.
Ілюстрації
|
|
|
|
|
|
