Клуня

Сучасні словники

http://slovopedia.org.ua/57/53402/374769.html Клуня]

• КЛУНЯ

(-і) ж.; мол.; жарт. Голова. ПСУМС, 34. ♦ Валити в клуню. Бити когось. ПСУМС, 34.

клуня = стодола = стодоля (змен¬шене — стодолонька) — будівля для зберігання снопів, сіна, поло¬ви тощо, а також для молотьби, ві¬яння і т. ін.; якщо комора була найважливішою спорудою, бо там зберігали зерно, то клуня, або сто¬дола — найбільшою: туди звозили збіжжя, зібрані з поля снопи; каза¬ли: «Добрий квітень, мокрий май в клуні в серпні зроблять рай», «Якщо в стодолі кометиться (тобто молотять зерно), то в хаті весе¬литься, а коли тихо, то гостює ли¬хо»; дуже цінувалася в господар¬стві; коли закладали клуню, то під перший стовп сипали тридев’ять усяких зернин, щоб із клуні збіж¬жя не виводилося; див. ще повітка. Мокрий апріль, а сухий май, то буде в клунях рай (прислів’я); В пустій стодолі й горобці не тримаються (прислів’я); А вже ж твоя пшени¬ченька в стодолі (пісня); Заспіваю, голос ся накотить та й до тої стодолоньки, де любко молотить (коломийка).

Ілюстрації

http://www.photoforum.ru/photo/587280/index.ru.html http: http://dom.ukrbio.com/ua/articles/967

www.photoforum.ru/photo/413709/index.ru.html

http://www.photoforum.ru/user/7714/photos.0.33.9.date.desc.2006.0.0.1.ru.html

Див. також

• Стодолонька и, ж. Зменш.-пестл. до стодола. Заспіваю, голос ся покотить Та й до тої стодолоньки, де любко молотить (Коломийки, 1969, 96).
• [1],
• [2],

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]