Крадій

Крадій, -дія, м. Воръ. Лубен. у.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

[1]

КРАДІЙ, я, чол. Те саме, що злодій 1. [Тоня:] Ви знову дверей не зачинили? А ще крадіїв боїтесь (Іван Кочерга, II, 1956, 432); Крадіїв негайно звільнили з підприємства (Радянська Україна, 5.VII 1963, 3). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 319.

Українсько-російський словник

[2]

крадій -дія/ вор; похити/тель

Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.

Словник синонімів

[3]

КРАДІЙ ЗЛОДІЙ; (на посаді) розкрадач; (авта) автокрад, (літака) |авіо|пірат, з. запірвач.

Ілюстрації

[4]

[5]

[6]

[7]