Водопій

Водопій, -пою, м. Водопой. Бере Ох того коня за поводи, веде до водопою до річки. Рудч. Ск. ІІ. 112.

Сукраїнської мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

[1]

ВОДОПІЙ, пою, чол. 1. Місце на річці, озері і т. ін., де напувають худобу або куди приходять ішти дикі тварини. — Товар, паночку, погнав напувати. Та онде й він, — указала Оришка в вікно, уздрівши Кирила, що гнав теляток та овечат від водопою (Панас Мирний, III, 1954, 310); Тимко взяв у руки батіг і.. погнав волів до водопою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 13); Для копитних звірів влаштовують штучні водопої (Наука і життя, 8, 1959, 34). 2. Пиття води тваринами. І такою сонливістю повіває від тих погорблених хаток, мов у жаркий день від череди на стійлі після водопою (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 369); До ріки з пасовища лісного спускався Олень той, спраглий на сонці, жадобу втомить водопоєм (Гомер, Одіссея, перекл. Бориса Тена, 1963, 177). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 721.

Орфоепічний словник української мови

[2]

водопій [во/доп’і/й] -по/йу, ор. -по/йеим, м. (на) -по/йі

Українсько-англійський словник

[3]

водопій 1) (процес) watering 2) (місце) watering (drinking) place; pond

Ілюстрації

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

Медіа

Водопій

Цікаві факти

Вікіпедія

Водопій

Водопі́й — село в Україні, Валківському районі Харківської області. Населення становить 305 осіб. Орган місцевого самоврядування — Гонтово-Ярська сільська рада. [9]