Волокти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:30, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Волокти, -чу, -чеш, гл. Тащить, влачить, тянуть. Так потомились, що насилу ноги волочуть. Рудч. Ск. II. 48. Убив корову, взяв на плечі та й волоче. Рудч. Ск. II. 189.