Воложити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:30, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Воложити, -жу, -жиш, гл. 1) Дѣлать влажнымъ. Аф. 320. 2) Колотить, трепать. Доти їх (панів києм) воложив, аж поки.... Мнж. 76. Всі надо мною як завиють (собаки), давай воложити гуртом! Алв. 11.